Сфотографувати вивіску, використати інформацію на ній і знайти заклад, не вводячи жодного слова. Звучить дуже просто: «фото → назва → пошук». Спочатку я теж так думав.
Але вивіски — майже фінальний бос світу OCR. Удень від них відбивається сонце, уночі пряме й непряме освітлення може приховувати літери. Тіні спотворюють форми, а після років під вітром і сонцем фарба тьмяніє або цілі літери просто відпадають.
А коли власник хоче особливо стильний дизайн і перетворює назву майже на витвір мистецтва, стає ще цікавіше. Іноді навіть людині треба довго дивитися, щоб прочитати. Для AI це приблизно: «Так, це текст. А тепер вгадай, що тут написано». Можливо, AI теж тихенько лається. haha
GoPic від самого початку не створювався лише для однієї-двох країн. Метою був універсальний застосунок для понад 30 країн. Але я, звісно, не об’їхав особисто всі ці країни й не сфотографував кожну вивіску на кожній вулиці. Досі залишаються мови, дизайни та умови, які я не зміг повністю перевірити сам.
Тому я почав думати, чи справді правильно казати: «Розкажіть друзям про GoPic» або «Порадьте його знайомим». Після довгих роздумів я вирішив тимчасово прибрати реферальну функцію та підтримку. Просити користувачів рекомендувати продукт, поки в мене самого ще є неперевірені речі, здалося занадто поспішним. Спочатку продукт має стати кращим.
GoPic уже дійшов до версії 3.0.4, Build 134. Дизайн став набагато простішим. Усе, що змушувало мене думати «Навіщо це тут?» або ускладнювало користування без реальної користі, було максимально прибрано. Я дедалі краще розумію, що видалити одну зайву функцію іноді складніше, ніж додати нову.
Я точно не скажу, що GoPic тепер «ідеальний». Якщо скажу, наступного ранку напевно з’явиться bug, щоб одразу довести протилежне. haha Але цього разу ми провели реальні фототести у трьох країнах, і результати пошуку були відносно стабільними в різних умовах. Це справді велике полегшення.
Критерій від самого початку був один: «Зробити продукт, про який мені не соромно сказати, що його створив я». Функції й структура змінювалися, іноді доводилося повністю прибирати те, у що вкладено багато праці. Але критерій не зміниться: точніше, простіше й справді корисно під час подорожі. Я продовжу працювати в цьому напрямку.
І ось уже наближається Chuseok. У Східній Азії є свята врожаю, такі як Chuseok і Mid-Autumn Festival, а на Заході — Thanksgiving. Назви й дати різні, але вдячність за врожай року та бажання провести добрий час із родиною, здається, однакові всюди.
Цей рік теж був непростим і насиченим подіями. Та я сподіваюся, що кожен зможе хоча б ненадовго відкласти тривоги, смачно поїсти й спокійно провести час із близькими. Бажаю всім щасливого й щедрого Chuseok. З повагою вклоняюся.
